Невпинно обираємо найцікавіші маршрути в Києві, аби, попиваючи сидр, знаходити секретні місця для ваших літніх прогулянок: таємні дворики, тераси, мансарди, будинки з історією…. Ось все це, від чого наші почуття до Києва помножуються на два.

Як завжди, з нами гід Софія Грабовецька, гарний настрій та авоська з сидром та наливками з «Білого Наливу».

1. Старт маршруту. Білий Налив. Будинок аптекаря Фрометта. (бульвар Шевченка, 36а)

Так, «Білих Наливів» стає більше. І ось цей – на бульварі Шевченка – один з наших улюблених. Тут графіті, неон, фотозони з Кобзарем і шалені вечірки щовікенду. І, звісно, сидр, настоянка, лимонад, устриці, хот-доги та пироги – по 29 гривень. Це не змінюється.

Тепер трохи більше про будинок, який радше скидається на замок.

Це – збудований наприкінці 19 століття маєток аптекаря Фрометта. До речі, аптека, яку він відкрив на першому поверсі, не зачинялася ніколи. Вона працює і зараз, лише змінювалися власники приміщення.

До речі, доля і будинка, і самого Фрометта була досить складною. Він жив відлюдником, про нього ходили плітки, а хтось навіть називав його алхіміком. Коли замовлений у відомого архітектора маєток-замов був готовий, Фрометт сильно захворів, і врешті-решт, помер. А його син продав маєток за борги.

Проте сам будинок гідно протримався, змінюючи власників, та залишаючись окрасою Бібіковського бульвару (так раніше називали бульвар Шевченко).

Навіть потрапив у спогади Вертинського.

Неподалёку, на Бибиковском бульваре, находилась аптека их отца, провизора Коценовского. Она и до сих пор существует. В витринах аптеки стояли два огромных сосуда для рекламы, наполненные один красной, а другой зеленой жидкостью, освещённые сзади. И я был уверен, что в одном из них клюквенная вода, а в другом грушевая.

До речі, кілька цікавих фактів про сам бульвар. Раніше його ще називали «липовим» – тут була велика алеї лип, які потім замінили на високі тополі, адже худоба, яку тримали містяни, об’їдала дерева, і одна з найбільш важливих вулиць Києва мала не достатньо причепурений вигляд.

А ми що? Замовляємо в «Наливі» по сидру (п’ємо його на невеличкій затишній терасі біля будинку), беремо авоську та вирушаємо далі на пошуки пригод.

Лайфхак: авоську з великою пляшкою сидру та настоянкою можна взяти без черги. 

2. Attic space та безліч чудернацьких речей

Перша зупинка – недалеко. Той самий будинок, тільки ми піднялися сходами на мансарду. Тут розташувався перший «сікрет плейс» цієї прогулянки – креативний простір Attic Space.

Тут Джокер, роги та вініл, колекція старовинної цегли, пилосос «Ракета» на стелі та безліч чудернацьких речей.

А ще вежа, з якої відкривається вид на оранжерею ботанічного саду. Там, до речі, знаходиться найстаріша пальма в Європі (їй більше 200 років).

Цю мансарду можна орендувати для вечірок та фотосетів. Де взяти їжу та напої і так зрозуміло: внизу – «Білий Налив».

3. Цукровий маєток Терещенка (бульвар Шевченка, 34)

Зовсім поряд – на бульварі Шевченка, 34 – білосніжний «цукровий» замок. На жаль, порожній і дещо занедбаний. Це – неоготичний маєток Івана Миколайовича Терещенка, сина того самого цукрового магната та мецената.

До речі, про самого Івана розповідають цікаву історію.

Він закохався в дочку командира полка Єлізавету Саранчову. Зробив пропозицію. Отримав цікаву відмову від батька: ніби він тоді дасть згоду, якщо влітку випаде сніг. Дотепний Терещенко просто засипав всю вулицю біля будинку нареченої білим цукром.

Але, на жаль, подружнє життя у пари так і не склалося.

Повертаємо на вулицю Коцюбинського. За адресою Коцюбинського, 9 – будинок від Академії наук, в якому жив Євген Патон.

З іншої сторони вулиці – новенька дещо дивакувата інсталяція від автора «синьої руки» на більварі Шевченка.

4. 19/6. Простір “Маяк” (Коцюбинського,6)

Проходимо трохи далі і на Коцюбинського, 6 потрапляємо в неймовірний простір під назвою Маяк.

Він об’єднує кав’ярню 19/6, майстерню, галерею та магазин вінтажних речей.

Просто дивіться на фото. Безперечно, одне з найбільш атмосферних секретних місць, які ми відкривали для себе останнім часом.

5. Незвичні стелі та пам’ятник Короткевичу (Коцюбинського)

З іншого боку вулиці – на Коцюбинського, 5 – будинок, в парадній якого можна побачити старовинну стелю, яка чудово збереглася. Трохи далі – пам’ятник білоруському письменнику  Володимиру Короткевичу.

6. Маєток лікаря (Хмельницького, 60)

Наступна вулиця – Хмельницького. Яскраві вежі, щедре оздоблення фасаду. Це – будинок, побудований в 1894 році. В маєтку в різні часи жили і відомий інженер Артинов, і лікар-терапевт Василь Образцов. Зараз тут знаходиться консульство Польщі.

7. Будинок Роліт (Хмельницького, 68)

А ось це – дуже цікава знахідка.

Роліт. Тобто будинок робітників літератури.
Абсолютний рекордсмен з кількості меморіальних дошок на фасаді. Їх тут – 29.

Серед мешканців – Остап Вишня, Олесь Гончар, Андрій Малишко… Безліч знайомих імен, за якими різні, іноді трагічні долі.

Цікава деталь: за плануванням в квартирах Роліту не було кухонь. Передбачалося, що письменники не будуть витрачати час на приготування їжі, а будуть харчуватися в спільній їдальні, розташованій на першому поверсі.

В мансарді мала працювати літературна кав’ярня, однак саме цей проект так і не було реалізовано.

8. Київський велотрек

Фінальна точка сидрового маршруту – відновлений київський велотрек. До речі, один з найстаріших велотреків Європи. Його побудували в 1913 році  з ініціативи Івана Біленка. На той момент Київське товариство велосипедистів вже існувало, однак містяни все ще ставилися до такого транспорту з певною пересторогою. Особливо важко було жінкам, які для катання на велосипеді мали не тільки обирати спеціальний закритий одяг, але й були зобов’язані отримати спеціальний дозвіл.

Ще на початку 20 століття на велотрку був організований прокат та ремонт велосипедів, мотоциклів та автомобілів, також поряд розташовувався літній театр «Полярна зірка» з оркестром.
Цікавий факт: поряд було встановлено кінорубку, і кіно показували прямо на треку.

Екскурсія: Софія Грабовецька
Фото: Дар’я Мангубі
Сидр та настоянки: Білий Налив
Гуляли: Банько Марія, Лавренчук Марина

1554